Конспект уроку на тему:
«Гетьман Пилип Орлик та його Конституція»
Борис
Крупницький, історик: «І хоч як державний муж... свого завдання не
сповнив..., то все ж таки його енергійна, вперта і невтомна праця…утворила
певні зв’язки з Європою, поставила українську проблему як актуальне питання
європейської дійсності першої половини XVIII ст.».
Василь
Ульяновський, сучасний український історик: «Великий патріот романтик і
оптиміст Пилип Орлик до останніх днів... плекав ідею Української державності
під зверхністю Швеції, Туреччини, Франції чи Польщі».
Ілля
Борщак, відомий український історик-емігрант у 20-х рр. XX ст.: «Пилип Орлик із завзяттям переносив до кінця своїх
днів, найбільш жорстокі нещастя».
Антуан
Фелікс де Монті, маркіз, французький посол у Варшаві у 20-х рр. XVIIIст.: «Ми знаємо гетьмана як
людину великої ворожнечі до москалів, розумну й відважну, дуже поважну й
люблену на Україні між козаками... Козаки шукають нагоди, щоби повстати проти
гнобителів і повернути свою давнішню вольність…За сприятливих умов козаки
обрали би гетьмана Орлика вождем».
Іван
Мочульський, кошовий отаман запорозьких козаків (1721 р.): «Чекаєм гетьмана радісним
серцем як діти отця… На Украйні всі про вельможності, ваші говорять тії слова:
коли наш орел вилетить і нас від того лиха визволить...»
«Історія
русів», найвизначніший твір української національно-політичної думки
кінця XVIII ст.:«Війська і народ
малоросійський…вельми погорджували дурощами Орликовими і зовсім не
зважали на його... затії... І лише запорожці... пристали до Орлика».
Мета: ознайомити учнів з
діяльністю першого українського гетьмана в еміграції
П. Орлика; проаналізувати
сутність видатної пам’ятки української правничої та європейської
суспільно-політичної думки – Конституції гетьмана; розвивати вміння та навички
використовувати історичний атлас-як джерело додаткових знань, заповнювати
текстову таблицю; формувати вміння давати оцінку діяльності історичної особи
використовуючи різні точки зору; виховувати в учнів патріотичні почуття,
шанобливе ставлення до видатних постатей української історії.
Основні поняття та терміни: Конституція, еміграція, антимосковська
коаліція.
Обладнання: портрет Пилипа Орлика, атлас «Історія
України. 8 клас (Є. 14), підручник В. С. Власов. Історія України. 8 клас (С. 199-206)
- уривок з «Пактів й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького».
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ВМІНЬ І
ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Учитель.
Минулого року ми знайомилися з вами з політичною діяльністю видатної історичної
особи, життя і вчинки якої понад два століття викликають суперечливі оцінки як
істориків так і пересічних громадян.
Тож
давайте пригадаємо основні факти , пов`язані з життям і діяльністю Івана
Степановича Мазепи.
Тести
1. Таємний українсько-шведський
договір укладено:
а) 1700р.;
б) 1704р.;
в) 1708 р.
2. Іван Мазепа був прибічником
російського царя Петра І до 1708 року:
а) Так;
б)
НІ. ;
3. Після зруйнування м.
Батурина новою гетьманською резиденцією стало місто:
а) Гадяч;
б) Глухів;
в) Полтава.
4. Полтавська битва відбулася
а)1700р.;
б) 1709 р.;
в) 1711р.
5. Гетьмана І. Мазепу
підтримали запорожці на чолі з кошовим отаманом І.Сірком.
а)
так;
б) ні.
6. Після розгрому під Полтавою
І. Мазепа та Карл XII перебрались до міста:
а) Бендери;
б) Чигирин;
в) Хотин.
Робота
з картою
На контурній карті
1)
нанесіть шлях просування територією України війська гетьмана
Мазепи та шведського короля
Карла XII після поразки під Полтавою;
2)
позначте місто, яке стало новою резиденцією Гетьманщини після зруйнування
Батурина.
Дискусійне
питання
Висловіть власну оцінку щодо постаті гетьмана І. Мазепи та
обгрунтуйте її.
Учитель. Хотілося
б завершити й підбити підсумок усього почутого про гетьмана І. Мазепу.
Здається, в нашій історії немає діяча, про якого так багато, так суперечливо,
навіть полярно судили нащадки. Мазепу не треба ідеалізувати, перетворювати на
ікону, дописувати риси, яких у нього не було. Як зазначив Гнат Хоткевич: «Може,
й не весь він чистий, як Христос, може, й не один гріх на його душі, але все ж
його ім’я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продавав
рідний край, і народ, і його будучність, і свободу».
Оголошується
тема, мета вивчення нового матеріалу Звертається увага, що в ході вивчення теми
учні познайомляться з новими термінами «Конституція», «еміграція»,
«антимосковська коаліція».
Учитель. Після
ознайомлення з навчальним матеріалом нам необхідно буде надати відповідь на
запитання: У чому полягає заслуга Пилипа Орлика перед Україною?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Багато козаків і старшин після поразки під
Полтавою вимушені були рятуватися від політичних переслідувань. Близько 13 тис.
утікачів з України зосередилось у Бендерах. Опинившись за кордоном, вони
ставали політичними емігрантами (еміграція - вимушене чи добровільне
переселення з батьківщини в іншу країну, зумовлене різними причинами:
економічними, політичними, релігійними).
Українські емігранти не полишали планів визволення України.
Після смерті гетьмана Івана Мазепи постало питання про обрання нового гетьмана.
5 квітня 1710 р. в Бендерах (Молдавія) відбулася козацька рада. Гетьманом було
обрано найближчого сподвижника Івана Мазепи — генерального писаря його уряду
Пилипа Орлика. (Пропонується учням виступити з повідомленням про гетьмана П.
Орлика.)
Після
повідомлення учням пропонується проаналізувати висловлювання, записані на
дошці, щодо оцінки постаті П. Орлика в історії України.
Запитання
1)
Чому так різняться оцінки постаті П. Орлика?
2)
Поясніть, яка з наведених точок зору вам імпонує й чому.
Учитель. На жаль, ми бачимо, що не всі історики
дають позитивну оцінку Пилипу Орлику. «Зрадник» — цей штамп панував в офіційній
російській дореволюційній історіографії. Навіть найкращі представники
української історіографії оцінювали діяльність П. Орлика по-різному. Поруч із
визнанням Орлика як «останнього і найліпшого із яскравих мазепинців» йому
відмовили в ролі політичного діяча. Вперше по-новому, як національного героя, в
20-х роках XX ст.. - висвітлив постать гетьмана-вигнанця український історик
Ілля Борщак, сам емігрант з України.
Робота учнів з
історичними документами
Під час
козацької ради 05.04.1710 р. було ухвалено документ «Пакти й Конституції прав
та вольностей Війська Запорозького».
Ознайомтесь зі змістом документа (уривок з «Пактів й Конституції
прав та вольностей Війська Запорозького» — див. додаток 2) та
запишіть схему, яка б відтворила функціонування органів влади та взаємозв’язок
між ними, якби даний документ набув чинності в Україні (3—4 учні). (Див.
додаток 1)
Решта
учнів класу аналізують текст історичного документа за допомогою вчителя.
Роблять висновки та узагальнення, працюють над визна-ченням терміна
«Конституція», записують до зошитів ключові моменти Конституції (С. 200
підручника В. Власова).
Отже,
Конституція Пилипа Орлика не лише проголошувала незалежну Українську державу, а
й закріплювала найбільш прогресивні для того часу ідеї про державне життя. До
таких, зокрема, належали обмеження повноважень гетьмана, створення
представницького органу — Генеральної ради. Документ заклав підвалини принципу
поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, передбачав виборність
посад, що й нині є принциповою засадою розвитку демократичних держав.
Самостійна робота в парах
З
діяльністю Пилипа Орлика в Європі зі створення антимосковської коаліції
(політичний або військовий союз держав для спільних дій на міжнародній арені)
учні знайомляться за допомогою підручника В. Власова на с. 202-105. За
результатами роботи учні складають історичну таблицю.
Військова та політична
діяльність гетьмана П. Орлика в Україні та в Європі
№ з/п
|
Дата
|
Місце історичних подій
|
Зміст події
|
Результат, наслідки
|
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
МАТЕРІАЛУ
Учні
відповідають на запитання, поставлене на початку уроку:
·
У чому ж полягає заслуга гетьмана П. Орлика перед Україною?
Орієнтовний зміст відповіді
учнів
Гетьман
П. Орлик був найбільш видатним представником першої української політичної
еміграції, що намагався вибороти суверенну, вільну, єдину Україну, долучаючи до
боротьби світову дипломатію, піднести Українську національну ідею у світі. Доля
П. Орлика — приклад служіння батьківщині, коли на її вівтар принесено і
матеріальні вигоди, і родинне щастя.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Доля та спадщина гетьмана П. Орлика
тривалий час були піддані забуттю. Він став першим гетьманом в еміграції, який
продовжив справу свого попередника І. Мазепи щодо визволення України з-під
влади Московського царства. Гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї
незалежності України за сприяння іноземних правителів. Його Конституція стала
видатною правовою пам’яткою Європи та України, де вперше було проголошено
республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод населення.
І хоча цей прогресивний до¬умент не був реалізований, все ж він з’явився на 66
років раніше від американської «Декларації незалежності» й майже на 80 — від
французької «Декларації прав людини і громадянина», відобразивши цілком новітні
для того часу зрушення суспільної думки (пов’язані з ідеями поділу влади,
гарантіями прав особистості тощо).
VI.ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
1.
Опрацювати § 31 підручника Пометун
2.
Повторити записи в зошиті.
3.
Скласти можливий діалог гетьмана Богдана Хмельницького з Пилипом Орликом.
4.
Порівняти Конституцію П. Орлика із сучасною Конституцією
України.
Додаток 2
Аналізуємо історичний документ
Такти й
Конституція прав та вольностей Війська Запорозького між ясновельможним паном П.
Орликом, гетьманом та між старшиною, полковниками, а також Військом
Запорозьким, прийняті публічно Ухвалою обох сторін, року 1710 квітня 5, при
Бендерах.
Ми
уклали угоду з Пилипом Орликом, новообраним гетьманом і ухвалили, щоб не тільки
він стежив за виконанням викладених нижче по пунктах і підтверджених його
присягою, але щоб цього незмінне дотримувалися і наступні гетьмани.
1.Ясновельможний
гетьман зобов’язаний та примушений у законному порядку дбати, щоб жодна
чужинська релігія не запроваджувалась на нашій батьківщині, не допускаючи
проповідування та розмноження
Кількості
її прихильників. І щоб при новозбудованих церквах множилося навчання дітей
«вільним мистецтвам».
2.
Обов`язком Ясновельможного гетьмана стане турбота про недоторканний цілісний
кордон, щоб нікому не дозволяв не лише порушувати закони і вільності, але й
привласнювати батьківські землі.
3.
Ясновельможний гетьман дбає через послів про відновлення давнього братства з
Кримським ханством..., щоб надалі не пробували зухвалим нападом у спину
підкорити собі Україну.
4.
Гетьман муситиме подбати про звільнення від московських укріплень земель
Війська Запорозького і повернення їх у власність Війська, і щоб надалі ніяким
іншим чином не спустошували володінь Війська Запорозького.
5.
Постановляємо навічно зберігати такий закон, щоб у нашій батьківщині першість
належала Генеральній старшині як з огляду на її високі служби, так і у зв’язку
з перебуванням при гетьманах.
Генеральній
старшині, полковникам і генеральним радникам належить давати поради гетьману
про цілісність батьківщини, про загальне благо й про всі публічні справи. Без
їхнього попереднього рішення і згоди на власний розсуд гетьмана нічого не
повинно ані починатися, ані вирішуватися, ані здійснюватися.
Генеральні
ради збираються на Різдво, на Великдень, на Покрову. На ці ради з’являються
посли від Низового Війська Запорозького для слухання й обговорення справ.
6.
Правопорушення - і умисне, й випадкове — має підлягати [розгляду] Генерального
Суду, який повинен винести рішення таке, якому кожен мусить підкорятися.
7.
Генеральна старшина повинна доповідати гетьману про всі публічні справи,
що перебувають у її віданні.
8.
Ясновельможному гетьману належить пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий
народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог. Вдови козаків,
діти-сироти, козацькі господарства і господарства жінок, чоловіки яких
перебувають на війні або військових службах, не притягатимуться до жодних
повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків.
9.
Щодо цих пактів і Конституції, укладених для успішного виконання, то
гетьман удостоїв їх підтвердити власноручним підписом і державною печаткою, а
також присягою.
Немає коментарів:
Дописати коментар