Правознавство

 Конспект уроку правознавства

 вчителя Столяр С.М.

Тема уроку: «Основи кримінального права України»

1.     Мета уроку: ознайомити учнів з поняттям кримінального права, видами та стадіями вчинення злочину, видами кримінальних покарань та особливостями кримінальної відповідальності неповнолітніх.

2.     Основні поняття: Кримінальне право, Кримінальний кодекс України, кримінальна відповідальність, злочин, стадії вчинення злочину, склад злочину, види кримінальних покарань, неосудність.

3.     План уроку.

1-    Поняття кримінального права.

2-    Поняття і види злочину.

3-    Стадії вчинення злочину.

4-    Кримінальна відповідальність.

5-    Види кримінальних покарань.

6-    Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

   

1 питання.          Згадаємо, що таке кримінальне право?

Це сукупність правових норм, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які міри покарання застосовують до осіб, що їх скоїли.

      Отже, предметом кримінального права є кримінально-правові відносини, тобто відносини, що виникають між державою в особі уповноважених нею органів і особами, що скоїли злочин.

       Основним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України ( ККУ) від 5 квітня 2001 р.,

що набрав чинності з 1 вересня 2001 р. Кримінальний кодекс України – це систематизований законодавчий акт, який визначає які діяння є суспільно небезпечними, встановляє покарання за їх вчинення, підстави кримінальної відповідальності, види покарань.

Кодекс включає Загальну і Особливу частини (всього 447  статей).

2 питання.   Офіційне поняття злочину дається у ст. 11 ККУ, згідно з якого “злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння ( дія або бездіяльність ), вчинене суб’єктом злочину “. 

               Ознаки злочину:

……

……

……

……

            

  Види злочину  за ступенем тяжкості:   ( робота з ККУ)

 1....

 2.....

 3.....

 4.....

               

 3 питання.

	Стадії вчинення злочину
Критерії порівняння	Готування до злочину		Замах на злочин	Завершений злочин		Добровільна відмова від злочину
У чому полягає Чи доведено дії до кінця		Підшукуван-ня або присто- сування засо-бів чи знарядь,підшукування співучасниківусунення перешкод або створення умов для вчинення злочину.	Вчинення діяння, без- посередньо спрямовано-го на вчинення злочину		Вчинення діяння, передбачено-го Криміналь-ним кодексом України		Готування до злочину або замах на злочин
Причини припинення діяння		З причин, які не залежать від волі особи	З причин, які не залежать від волі особи		Злочин доведено до завершення,мету досягнуто		За своєю волею, хоча є можливість завершення діяння і особа розуміє цю можливість
Відповідаль- ність

4 питання.

   Особи,які вчинили передбачене законом суспільно – небезпечне діяння, підлягають кримінальній відповідальності.

   Кримінальна  відповідальність має всі загальні ознаки юридичної відповідальності, але відзначається тим, що вона: передбачена і врегульована кримінальним законом ; настає за скоєння злочину; її суб’єктами можуть бути тільки фізичні особи, що досягли 16 років, а у випадках передбачених законом, - 14 років; має особистий характер, тобто особа визначається невинуватою  до тих пір, доки її вина не буде доведена судом; як правило, супроводжується призначенням винному покарання, передбаченого санкцією порушеної статті закону; породжує стан судимості, тобто визначені законом несприятливі наслідки, які супроводжують особу і після відбуття нею покарання. ( Відеосюжет про скоєння кримінального злочину).

5 питання  

       Ознайомтеся з ст.50 ККУ

Зверніть увагу на те, що призначити покарання за скоєння злочину може лише суд. Сформулюйте мету покарання.

                             Види покарань :   ( Практикум )

Визначте основні та додаткові  види покарань:

1 – штраф                                                                                          

2 - позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу                 

3 - позбавлення права обіймати певні посади  або займатися певною діяльністю                                           

4 - громадські роботи                                                                       

5 - виправні роботи                                                                          

6 - службові обмеження для військовослужбовців                     

7 - конфіскація майна                                                                      

8 – арешт                                                                                             

9 - обмеження волі                                                                              

10- тримання в дисциплінарному батальйоні   військовослужбовців                                                                 

11- позбавлення волі на певний строк                                          

12- довічне позбавлення волі                                                          

           ( Відеосюжет про утримання злочинців у в’язниці ).

6 питання

       Кримінальний кодекс України виділяє три основні вікові категорії молодих громадян, які підпадають під його дію: 1. віком від 11 до 14 років

                                                                    2. віком від 14 до 16 років

                                                                    3. віком від 16 років.

Учні працюють із ст. 22 ККУ і з ‘ясовують  за які злочини настає кримінальна відповідальність з 14 років.

Закріплення фактично проводиться на кожному етапі уроку, а тому пропонуємо в кінці вивчення 6 питання обміркувати разом з учнями таке питання: Які саме злочини українське законодавство визнає найбільш тяжкими і чому?

Домашнє завдання

Учням пропонується ознайомитись з стор.349-360 під-ручника Наровлянського О.Д. “Основи правознавства” і розібрати завдання 22-24 на стор.360.

В кінці уроку вчитель підводить підсумки роботи учнів,оголошує оцінки і дякує учням, які найкраще працювали. Також проводиться експрес – опитування “ Що б я запропонував вчителю для покращення  результатів уроку“.

Урок правознавства у 9 класі на тему:  

ЗАСАДИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ.                                     

Вчитель:  Столяр С.М.

Мета:   - охарактеризувати державний устрій та систему адміністративно-територіальної

                 будови України;

  -  визначити особливості конституційно-правового статусу Автономної Республіки

     Крим у складі української держави;

  -  розвивати вміння узагальнювати одержані знання, навички праці з нормативно-

     правовими актами, робити логічні висновки;

  -  формувати правову та громадянську культуру.

Тип уроку: комбінований

Основні поняття: державний устрій, територія, адміністративно – територіальний устрій,

                                 національний суверенітет, національні меншини, регіон.

Метод:  дослідницький -  ″ громадські слухання ″

     Учитель повідомляє учасникам мету громадських слухань: визначити сутність

               територіального устрою України. Об’єднує клас в групи і проводить інструктаж:

-         ″ законодавці ″ - оголошують виступи доповідачів і приймають остаточні рішення

-         ″ групи громадян ″ ( громадяни, співробітники державних структур) опрацьовують  текст підручника, витяги законів і визначають свою позицію по питанню;

-         ″ секретар″ веде стенограму слухання.

Законодавці відкривають слухання.  Група громадян повідомляє  позицію свого колективу і відповідає на запитання законодавців. Інші групи доповнюють. Законодавці обговорюють проблему і приймають спільне рішення.

      Учитель на протязі уроку допомагає «законодавцям» аналізувати роботу груп.

Прийоми:      інструктаж, інтерактивні  вправи, праця з картою, нормативно – правовими    

                        актами.

Обладнання: Конституція України, карта ″ Адміністративно – територіальний устрій

                        України ″, таблиці, інформаційні пакети.

Література: 

1.Основи правознавства: підручник для 9 кл. загально - освітніх навч. закл.  / За ред.

І.Б.Усенка.

2.Тодика  Ю.М. Конституційне право України (К.: Видавничий Дім  ″Ін Юре ″ )

3.Конституція України 1996 р.

4.Конституція Автономної Республіки Крим

5.Закон  України ″ Про мови в УРСР ″  1989 р.

6.Закон України ″ Про національні меншини в Україні ″ 1992р.

Структура уроку.

I.   Організаційна частина.

II.  Мотивація навчальної діяльності.

III.Перевірка знань учнів.

IV.Актуалізація опорних знань.

V. Пояснення нового матеріалу

    1. Державний устрій і територія України. Засади територіального устрою.

    2. Система адміністративно-територіального устрою України. Автономна Республіка               Крим невід′ємна складова частина України.

    3. Національний суверенітет, національний устрій. Законодавство України про права національностей, про національні меншини, про мови.

VI.   Діагностика правильності засвоєння учнями знань.

VII.  Закріплення нових знань і вмінь учнів..

VIII. Підведення  підсумків уроку.

IX   .Повідомлення  домашнього завдання.

Хід уроку:

I.  Організаційна частина.

II. Мотивація навчальної діяльності:

 Учитель визначає, що на кожному уроці ми прагнемо дізнатися нове, оволодіти знаннями подолати перешкоди у розв’язанні  питання, що веде  до співпраці у колективі.

III. Перевірка знань учнів.

Вчитель:  (бесіда )

1.Назвіть основні правові акти на шляху України до незалежності, вкажіть дати їх прийняття.

2. Визначте основні положення Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності України.

3. Розкрити особливості правового статусу Конституції  як Основного Закону держави.

IV. Актуалізація опорних знань.

 Учитель відтворює у пам′яті учнів знання, уявлення життєвого досвіду близьким за змістом до теми уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1.Державний устрій і територія України. Засади територіального устрою.

Законодавець: У світі немає такої держави, територія якої не поділялася б на певні частини. Навіть найменші країни не можуть обійтися без поділу своєї території. Цікаво, що  питання  про територіальний устрій пояснює, як організована територія держави, з яких частин вона складається, який її правовий статус, як будуються взаємовідносини центральних органів з місцевими. Отже, сьогодні ми проводимо громадські слухання, під час яких групи громадян визначатимуть сутність територіального устрою України. Кожна група отримує завдання, Конституцію, закони та юридичний словник.

Перше питання, яке обговорюється  на громадських слуханнях – це державний устрій та принципи території України.

                 Праця з юридичним словником.

 Групи: (групи працюють з юридичним словником та виконують практичне завдання)

Державний устрій -  політико-територіальна організація держави, що визначається політико-правовим статусом територіальних складових і порядком, принципами їхніх відносин з державою в цілому та між собою.

За державним устроєм  держави поділяються на прості ( унітарні ) та складні (федерація, конфедерація, імперія )

                                             ДЕРЖАВНИЙ  УСТРІЙ

                           ▼                                                        ▼

                      ПРОСТА                                            СКЛАДНА

                      - унітарна                                            - федерація  

                                                                                   - конфедерація 

                                                                                   - імперія

                                  Вправа ″ Асоціації ″

( повторення ) - учням роздаються геометричні фігурки, за  допомогою яких визначають форми державного устрою,  дають визначення  термінам, роз’яснюють, чому обрали цей термін для цієї фігури. Наприклад: імперія, якщо подивитися  зверху, то корона нагадує круг з зубцями. Відповіді можуть бути різноманітні, вчитель спирається на асоціацію, фантазію та знання школярів.

           

-         Унітарна - єдина держава, що не має  у своєму складі відокремлених державних утворень, наділених певною самостійністю

-         Федерація – союзна держава, що складається з території суб’єктів, які мають

обмежений суверенітет

-         Конфедерація – тимчасовий союз суверенних держав, які об’єдналися для

      досягнення певних цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної      

      діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля тощо )

-         Імперія – складна держава, що створена насильницьким шляхом;

монархічна держава, яку очолює імператор.          

Групи знайомлять з результатами своєї роботи.

                           

Законодавець: Давайте за допомогою політичної карти  визначимо державний устрій України.

Групи: ( праця з картою ) Унітарна. Проста єдина держава, що не має у своєму складі відокремлених державних утворень, наділених певною самостійністю. Це підтверджує Конституція України, зачитаємо, стаття 2 Україна є унітарною республікою, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що здебільшого не мають будь-якої політичної автономії, хоч окремі з них і можуть мати статус територіальної автономії.

Законодавець: унітарна з латинської мови – єдина. А чому ви  гадаєте, що  наша держава єдина, унітарна?  Доведіть це.  Ви  отримали інформаційні пакети завдань,  виберіть  ті ознаки ,  які характерні для унітарної держави.

                                 Вправа «Телеграма»

Учні складають телеграму,  вибираючи із тексту та записуючи ознаки унітарної держави.

 Зачитують свої відповіді.

Основні ознаки унітарної держави це:

-         єдина конституція;

-         єдина система вищих органів державної влади – глава держави, уряд, парламент, юрисдикція яких поширюється на територію усієї країни;

-         єдине громадянство і єдина державна символіка;

-         єдина система законодавства і єдина судова система;

-         адміністративно-територіальні одиниці не можуть мати будь-яку політичну самостійність;

-         в міжнародних відносинах виступає одноособово.

Законодавець: Отже ми бачимо, що повторюється слово « єдина» - унітарна.

Частини унітарної держави мають різні назви: у Польщі – воєводства, в Італії – провінції,

Англії – графства, а в Україні?

Учні: області.

Законодавець:  за державним устроєм Україна – унітарна держава. На попередніх уроках вивчали ознаки держави, згадайте їх.

Групи: суверенітет, територія, наявність апарату управління та примусу, здатність видавати загальнообов’язкові правила поведінки, здатність збирати податки, робити позики, давати кредити; спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення.

Законодавець: якщо ми говоримо державний «устрій», то яку ознаку держави ми маємо на увазі?

Групи: ( праця з словником ) територія – матеріальна основа існування держави; просторові межі державної влади. А державна територія України включає сушу, надра, води  (внутрішні води і територіальне море), континентальний шельф і повітряний простір, морські, повітряні судна, космічні кораблі, станції, що мають прапор України, підводні телеграфні кабелі, трубопроводи, але перебувають за межами її території. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Територіальна цілісність ( земля ) –  один з найважливіших принципів міжнародного права, закріплений Статутом ООН; порушення територіальної цілісності держави або посягання на неї дає право на її захист усіма доступними засобами

 Недоторканність державної території – утримання держав від будь-яких зазіхань на територію суверенної держави.

Законодавець:( робить висновок ) Отже, держава  зобов’язана  розпоряджатися територією лише в інтересах населення, що проживає на цій території

Засади територіального устрою:

Законодавець: Конституція України визначає термін територіальний устрій ( зачитуємо ) – територіальна організація , система взаємовідносин між державою у цілому ( її центральною владою ) і територіальними складовими частинами ( їх населенням та органами публічної влади )

             Робота з Конституцією

( за допомогою  ст.132  Конституції України   з′ ясувати засади територіального устрою  України та проаналізувати їх ).

Групи: Ст.. 132 Конституції України :

- державна територія є єдиною і цілісною тобто поєднана спільною системою державної влади законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів.

                                         Державна влада

           ▼                                          ▼                                             ▼

Законодавча                     Виконавча                                Судова

 Верховна Рада                 Кабінет Міністрів                Конституційний суд

                                                                                         суди загальної юрисдикції

                                         

                                      

- ґрунтується на поєднанні централізації і децентралізації у здійсненні державної влади тобто поєднання і врахування загальнодержавних і місцевих інтересів;

- забезпечення збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, більшого їх зближення, вирівнювання  соціально-економічного життя.

      ( законодавці роблять висновок )

Законодавці: групи попрацювали з словником, Конституцією України і визначили, що за державним устроєм наша країна є унітарною, привели докази та з′ясували засади територіального устрою України.

2.Система адміністративно-територіального устрою України. Автономна Республіка Крим - невід’ємна складова частина України.

Законодавці: Друге питання громадського слухання адміністративно – територіальний устрій  України.

                        Праця з Конституцією та картою ( групи відповідають на питання, доповнюючи один одного ).

Групи: Це поділ території держави на певні частини з метою підвищення ефективності управління державою.

Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища, села.

Уперше в Україні області були створені у 1932 році. На сьогодні до складу України входять Автономна Республіка Крим,  24 області та два міста державного підпорядкування Київ, Севастополь зі спеціальним статусом, який визначається законами України.

                     ( праця з картою )

Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська,, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та

Севастополь.

(На прикладі Херсонської області учні називають кількість та назви районів) Групи: Території областей поділяються на райони в Херсонській області 18 районів: Білозерський, Бериславський, Великолепетинський, Великоолександрівський, Верхньорогачинський, Високопільськ
ий, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький,Каховський, Нижньосірогозський, Нововоронцовський, Новотроїцький, Скадовський, Цюрупинський, Чаплинський

Найбільшим сільським районом є Голопристанський –  3435 кв. км, а найменш населеним Верхньорогачинський – близько 15 тисяч осіб

( робота з картою)

В Україні близько 445 міст

Райони в містах: у м. Херсоні - Дніпровський, Комсомольський, Суворовський.

В нашій країні налічується понад 10 тисяч сільських  і 200 селищних рад, а територія сільради – це не тільки села ( селища ), а і навколишні землі, які використовуються для сільськогосподарського виробництва.

Групи: Автономна Республіка Крим. Термін «автономія» з грецької перекладається як самостійність, самоврядування певної території в державі, яка вирізняється національним складом населення та особливим побутом.

Відповідно до ст.. 2 Конституції України до її складу входить Автономна Республіка Крим. Правовий статус АРК визначений Законом України «Про автономну Республіку Крим» 17 березня 1995 року, Конституцією України 1996р., Конституцією АРК 1998 р. Згідно з ними АРК є невід’ємною складовою частиною України, що перебуває у її складі як адміністративно-територіальна автономія.

Законодавці:(праця з Конституцією України ). У яких статтях закріплені ознаки правового статусу АРК.    Відповіді учнів: ст. 134 – 139, їх обговорення.

Законодавці: Деякі унітарні держави, які включають автономні утворення називають децентралізованими унітарними державами (Україна, Італія, Данія ).  Місцеві органи влади  в них обираються населенням і мають права самостійно вирішувати більшість питань місцевого життя.

Представницьким органом АРК є Верховна Рада АРК

Уряд АРК – Рада Міністрів АРК

Правосуддя в АРК - здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.

Отже, статус АРК виходить з принципу  ″ поєднання інтересів АРК і загальнодержавних інтересів України ″

3. Національний суверенітет. Декларація прав національностей . Закон України ″Про національні меншини в Україні ″. Законодавство  про мови.

Законодавці: Термін «суверенітет» ( з французької – верховна влада ) вперше був вжитий  у 16 столітті  Жаном  Баденом  у  Франції

( учні звертаються до складеної  таблиці на попередньому уроці ).

СУВЕРЕНІТЕТ

▼                                     ▼                                                 ▼

Державний                 Народний                                    Національний

                          Робота в групах:

Опрацювати витяги з законів та визначити основні положення:

 

-         перша група громадян: ″ Декларація прав національностей ″ 1.11.1991р.

     Національний суверенітет – повновладдя нації, її політична свобода, право і реальна можливість визначати характер свого національного життя. Стаття 11 Конституції

України проголошує: держава сприяє консолідації та розвиткові нації, традицій, культури,

а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин

На сучасному етапі особливого значення набуває забезпечення прав національностей, національних меншин як обов′язкова  передумова досягнення міжнаціональної злагоди та стабільного демократичного розвитку українського суспільства. Це відображено у Статуті ООН, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Декларації про принципи міжнародного права. Ці конституційні положення доповнюються правовими документами нашої держави – Декларації прав національностей України.

-         друга група громадян: ″ Про національні меншини в Україні ″25.06.1992р.-

заповнюють таблицю ″ Права та обов′язки національних меншин ″ ( Додаток А )

 До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою. Особа має право сама, без будь-якого зовнішнього тиску визначати належність чи неналежність до національної меншини.

-         третя група громадян: ″ Про мови в УРСР ″ 28.10.1989р. зі змінами на 28.02.1995р

Мова відіграє  визначальну роль у процесі національного розвитку особи. Питання про державну мову закріплено в статтях 10, 11, 12 Конституції України і в законі «Про мови в Українській РСР», де визначається, що державною мовою в Україні є українська мова, яка сприяє розвитку духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності. Вибір мови між особового спілкування громадян України є невід′ємним правом самих громадян.

Законодавці аналізуючи відповіді учнів, роблять висновок, що територіальний устрій необхідний для здійснення державних функцій,  сприяє збалансованому розвитку всієї території, створенню умов для задоволення соціальних, економічних та культурних потреб громадян.

VI.    Діагностика правильності засвоєння учнями знань:

Учитель виявляє наявний рівень сформованості використаних на уроці прийомів у школярів, надає слово законодавцям, які аналізують діяльність учнів на уроці:

VII.   Закріплення нового матеріалу:

Робота за тестовим завданням з правознавства  І.В. Маляра, тест  № 2.

VIII. Підсумки уроку:

Учитель підводить підсумки уроку,  звертаючи увагу, що Конституція визначила адміністративно – територіальний устрій України, особливості статусу АРК як невід’ємної

частини України.

IX.Домашнє завдання: опрацювати текст підручника, підготувати відповіді на запитання і завдання до вказаного параграфа, повторити тему: «форма держави».

                                                                                         

Додаток А.

ПРАВА ТА ОБОВ′ЯЗКИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН:

Законодавство України визнає за громадянами, які належать до національних меншин права:

-         вільно обирати та відновлювати національність;

-         на національне прізвище, ім’я та по-батькові;

-         розселення;

-         на створення національних  громадських об’єднань;

-         на користування і навчання рідною мовою;

-         на розвиток національних культурних традицій;

-         на використання національної символіки;

-         на відзначення національних свят тощо.

Обов’язки:    

-         дотримуватися Конституції  та законів України;

-         оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність;

-         поважати мови, культуру, традиції, звичаї, релігійну самобутність українського народу