Історія України. Календарно-тематичне планування

Пропедевтичний курс «Вступ до історії» (35 годин)

5 клас

Курс історії в 5 класі має пропедевтичний (вступний) характер. Головними завданнями курсу є: а) формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення як передумови до формування низки загальних (уміння вчитися впродовж життя, обізнаність і самовираження у сфері культури тощо) і предметних (хронологічна, просторова, інформаційна тощо) компетентностей; в) формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України як передумови до реалізації засобами навчання наскрізних, міжпредметних і предметних змістових ліній (громадянська відповідальність, культурна свідомість тощо). Програма надає вчителеві широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом відповідно до національного та локального вимірів, залишає простір для самостійних дій щодо форм і методів навчальної роботи. За потреби вчитель може змінити порядок розділів програми, використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших (не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам’яток з акцентом на історії України.

Структура курсу:

Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

Календарно-тематичне планування, укладене на основі підручника «Історія України (вступ 

до історії) 5 клас». Автори О. І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б.Малієнко, Київ, 2013

№	Дата	Тема	Результати навчально-пізнавальної діяльності	Орієнтовний перелік завдань для практичних і творчих робіт	Матеріали з  підручника «Історія України (вступ до історії) 5 клас» Автори:  О. І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б.Малієнко Київ, 2013	Матеріали з  підручника «Історія України (вступ до історії) 5 клас»  Автор В.С.Власов Київ,2013
ВСТУП. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ
1		Історія як наука та навчальний предмет. Підручник з історії.	Розумію: –      значення термінів «історія» й «історик»; –      мотиви інтересу (звернення) людини до минулого; –      взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього; –      завдання історії як шкільного предмета. Умію: –      використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку); –      вправно користуватися підручником		Стр. 4-11	Стр. 3-12
ТЕМА 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ
2		Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу.	Розумію: –      відмінність між календарним та історичним часом; –      умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць; –      поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»; –      необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;		Стр. 12-14,	Стр. 15-19
3		Робота зі шкалою часу	Умію: –      співвіднести рік – століття – тисячоліття; –      визначити тривалість історичної події; –      побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій; -          створити і заповнити хронологічну таблицю	–      Співвіднести рік – століття – тисячоліття; –      встановити тривалість історичної події; –      розмістити події на шкалі часу, у хронологічній таблиці; –      встановити хронологічну послідовність подій (за допомогою шкали часу, хронологічної таблиці); –      розв’язати історичну задачу на обчислення часу	Стр. 14-15, Відсутні історичні задачі на обчислення часу	Стр. 20-21
4		Історія України на шкалі часу.	Умію: –      побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій; -          створити і заповнити хронологічну таблицю	Орієнтовний перелік важливих фактів (явищ) історії України для роботи зі шкалою часу: Київська держава (княжа Русь-Україна. ІХ–ХІІІ ст.); Королівство Руське (Галицько-Волинська держава. ХІІІ – середина ХІV ст.); Козацька республіка / Військо Запорозьке / Гетьманщина (середина ХVІ – ХVІІІ ст.); творення нової України, держава Україна (ХІХ–ХХ ст.). Події історії рідного краю (на вибір учителя).	Стр.14-15 (лінія часу без зазначення періодів історії України)	Стр. 17 (лінія часу з позначенням періодів історії України!)
5		Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час).	Знаю: назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час	Встановити хронологічну послідовність подій (за допомогою шкали часу, хронологічної таблиці); -          розв’язати історичну задачу на обчислення часу.	Матеріал в підручнику відсутній	Матеріал в підручнику відсутній
6		Узагальнення. Тематичне оцінювання.
ТЕМА 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ
7.		Географічний та історичний простір.	Розумію: –      територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; –      відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами; –      поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;		Стр. 19-22	Стр. 61-62
8		Робота з історичною картою	Розумію: –      як читати історичну карту за її легендою. Умію: –      скласти розповідь за історичною картою;		Стр. 23-25	Стр.62-63
9		Україна на картах (мапах) упродовж історії та їх зміни.	Знаю: –      як описати і показати на карті кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; Розумію: –      як історики визначають територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини;		Стр.21-22 Карта Русі-України стр.86; Карта Галицько-Волинської держави в підручнику Відсутня; Карта Гетьманщини за часів Б.Хмельницького Стр.93	Стр. 101 Карта Русі-України; Карта Галицько-Волинської держави в підручнику Відсутня; Карта Козацької республіки – стр.101
10		Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди.	Знаю: як описати і показати на карті кордони та столицю сучасної України Розумію: як історики визначають територіальні межі сучасної України		Матеріал в підручнику відсутній	Стр.67-68 (частково)
11		Історико-географічні регіони України та їх особливості. Територіальне розташування та історичне походження рідного села	Знаю: –      як описати і показати на карті а) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; б) територіальне розташування рідного села. Розумію: –      як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України); –      як історики визначають територіальні межі (кордони) а) історико-географічних регіонів України; б) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл); Умію: –      визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів; -          позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне село.	Історико-географічні регіони України для роботи з картою: Середнє Подніпров’я, Чернігово-Сіверщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Донщина, Слобожанщина, Північне Причорномор’я –      охарактеризувати (за картою) природні умови для вказаних учителем історико-географічних регіонів; –      позначити і надписати на контурній карті вказані учителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.	Стр.135 Карта регіонів – форзац підручника	Стр. 64 (карта) Стр. 47-48
12		Узагальнення
ТЕМА 3 ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ
13		Історичні джерела та їх різновиди.	Знаю: –      різновиди історичних джерел (наводжу приклади); Розумію: –      історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося; –      поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; Умію: –      розрізнити історичні джерела за видами;		Стр. 26-28 Стр.40-42 Стр.47-50	Стр. 12-13 Стр. 22, Стр. 35, 38-40 Стр. 54, 57-60 (інформація насичена ілюстративним матеріалом)
14		Виявлення та збереження історичних джерел. Місця, де зберігають історичні джерела.	Розумію: –      які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики; –      як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник); –      поняття: «музей», «архів». Умію: –      поставити запитання до змісту історичних джерел;	Згрупувати надані учителем історичні джерела за різновидами, часом і територією створення;	Стр.28 (2-й підпункт)-33 Стр. 44-45	Стр. 23-24 Стр.39-40
15		Робота з історичними джерелами. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії.	Розумію: –      як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами; –      визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;	Добрати інформацію про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо);	Стр.34-39 Стр.42-43	Стр. 25-28 Стр.36-38 Ст..55-56
16		Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого. Критичне ставлення до джерельних відомостей.	Розумію: –      відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел; Умію: -          розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.	Висловити враження (усно або письмово) від екскурсії до місцевого історичного (краєзнавчого) музею або архіву.	Стр. 51-53	Матеріал в підручнику відсутній, (можна скористались синтезом та аналізом матеріалу з розділу І -стр12-60)
17		Узагальнення. Тематичне оцінювання
ТЕМА 4 ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ
18		Пам’ятники історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу	Розумію: –      пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу; -          поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник» Умію: розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники; відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;	Згрупувати пам’ятки історії за періодами та історико-географічними регіонами	Матеріал в підручнику відсутній	Стр.12 (частково)
19		Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: княжа Русь-Україна: Володимир і Данило Галицький	Знаю: –      988 р. – хрещення Русі; 1253 р. – коронація Данила Галицького Умію: -          показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли; –      розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники; -          розпізнати символічний зміст пам’ятників.	Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи: пам’ятники Володимиру Великому і княгині Ользі (м. Київ), Софійський собор (м. Київ), пам’ятник королеві Данилу (м. Львів)	Стр. 89- зображення пам’ятника Володимира Великого, стр 90 – зображення пам’ятника Ярослава Мудрого. Стр.84-91 (параграф 13)	Стр. 97-104 Частково присутня інформація про діяльність Данила Галицького – стр. 39 (зображення пам’ятника немає), стр. 157-Софіївський собор
20		Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: козацька Україна: Богдан Хмельницький;	Знаю: –      1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави; Умію: -          показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли; –      розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники; -          розпізнати символічний зміст пам’ятників.	Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи: резиденція Богдана Хмельницького (м. Чигирин), пам’ятник Богдану Хмельницькому (м. Київ), ханський палац (м. Бахчисарай) Прочитати символіку пам’ятника історичній особі	Зображення пам’ятника відсутнє. Стр.92-99	Стр. 105-112, Стрю 70 – памятник Б.Хмельницького
21		Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України:  новітня Україна: на шляху до державної незалежності: Українська революція	Знаю: 1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності Умію: -          показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли; –      розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники; -          розпізнати символічний зміст пам’ятників.	Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи: пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ), пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.), Меморіал воїнам УГА (Личаківський цвинтар у Львові),	Памятник М.Грушевського – стр.119, пам’ятникам Героям Крут меморіал воїнам УПА в підручнику відсутній Стр. 113-119	Стр. 129- 137 Зображення пам’ятників відсутнє
22		Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: :  новітня Україна: на шляху до державної незалежності: Голодомор, Друга світова війна	Знаю: –      1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу; –      1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни; –        Умію: -          показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли; –      розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники; -          розпізнати символічний зміст пам’ятників.	Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи: Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ), меморіальний простір у Бабиному Яру (м. Київ) монумент «Батьківщина-мати» і Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ)	Зображення пам’ятників в підручнику відсутнє. Інформація про Голодомор в підручнику відсутня. Стр. 120-127 (інформація про Другу Світову війну)	Стр. 136-145 Стр. 152
23		Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: :  новітня Україна: на шляху до державної незалежності: проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України, Революція Гідності	Знаю: –      24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України; –      28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України; 2013–2014 рр. – Революція Гідності Розумію: «конституція»; Умію: -          показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли; –      розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники; -          розпізнати символічний зміст пам’ятників.	Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи: монумент Незалежності (м. Київ) Проаналізувати витяги з правових пам’яток України (зокрема Конституції України) та поміркувати про їхню роль у захисті прав людини і громадянина. Меморіал Героям Небесної Сотні (м. Київ) Музей Небесної Сотні м.Івано-Франківськ Розповісти (усно або письмово) про відвідану пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї	Зображення пам’ятників в підручнику відсутнє. Інформація про революцію Гідності в підручнику відсутня. Стр. 120-134(Сучасна Українська держава)	Стр 146-150 Інформація про революцію Гідності в підручнику відсутня.
24		Узагальнення. Тематичне оцінювання.
ТЕМА 5 ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ
25		Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.	Розумію: –      значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу; –      взаємопов’язаність історичних подій; –      правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі; –      поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження». Умію: -          підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел		Стр. 64-65 (перший підпункт), Стр.68-75	Інформація в підручнику відсутн(частково стр 9-14)
26		Історичні праці про Україну та їхні автори: руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора; козацькі літописи. Літопис Самійла Величка;	Знаю: –      імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць; Розумію: –      правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;		Стр, 8-9 (зображення Нестора), інформація про козацькі літописи та Самійла Величка в підручнику відсутня.	Стр.37-38
27		Історичні праці про Україну та їхні автори: історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського. Наукове і мистецьке осмислення минулого. Художні твори про минуле України	Знаю: –      імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень. Розумію: –      правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;		Стр. 9-10 (Зображення М.Грушевського), інформація про історичні праці відсутня	Стр. 13-14 Стр.
28		Дослідження з історії рідного краю.	Умію: –      зіставити вибрані події з історії родини, –      рідного краю та України; пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя. -          пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.	Підготувати міні-дослідження з історії своєї родини, використовуючи відомості з різних доступних джерел; Представити повідомлення з історії родини, підготувати презентацію родового дерев або запропонувати власну тему дослідження з історії рідного краю. (На вибір учнів)	Інформація в підручнику відсутня, частково – стр.135-138	Інформація в підручнику відсутня, частково – Стр.151-153
29		Узагальнення
ТЕМА 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ
30		Праця і господарство: колись і сьогодні. Традиційні заняття українців. Від натурального до ринкового господарства. Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки.	Розумію: –      господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання; –      поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство»,	На основі інформації від батьків (бабусь і дідусів, інших родичів), а також доступних писемних і речових джерел: а) підготувати повідомлення (міні-проект) про одяг людини в минулому;  ) підготувати повідомлення (міні-проект) про харчування людей у минулому;  (На вибір учнів)	Матеріал в підручнику відсутній	Матеріал в підручнику відсутній
31		Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер.	Розумію: –      причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств; –      поняття «місто»  Умію: -розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі		Стр. 100-107	Стр.114-123 ()можна використати фото стр.184)
32		Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Зростання ролі розумової праці.	Знаю: –      1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії; –      1661 р. – заснування Львівського університету; –      1805 р. – відкриття Харківського університету; –      1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира); –      1960-і роки – початок комп’ютеризації. Розумію: –      освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя; –      поняття «університет», Умію: –      розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки; -	На основі інформації від батьків (бабусь і дідусів, інших родичів), а також доступних писемних і речових джерел: а) порівняти ігри на дозвіллі (й іграшки) батьків і власні; б) скласти розповідь про родинні традиції та свята. (На вибір учнів)	Стр. 108-112	Стр.124-128
33		Турбота про здоров’я. Медицина. Аптеки. Спорт. Як колись проводили вільний час	Знаю: –      1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри; Розумію: –      гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню; –      поняття «епідемія», «університет», «дозвілля». Умію: –      встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть; -          висловити припущення про характер занять людей у майбутньому.		Матеріал в підручнику відсутній.	Матеріал в підручнику відсутній.
34		Узагальнення. Тематичне оцінювання.
35		Підсумкове узагальнення